Полтавська загальноосвітня школа №8 ім. Панаса Мирного
Полтавська загальноосвітня школа №8 ім. Панаса Мирного
На початку ХХ століття передмістя Кобищани ввійшло до складу міста. На відзнаку 35-річної служби почесного громадянина Полтави, голови міської управи, статського радника Трегубова Віктора Павловича у 1902 р. Перша Кобищанська вулиця стала називатися його ім’ям. За ініціативи Трегубова В.П. у цьому районі був відкритий новий навчальний заклад – Третє міське початкове училище імені Стефановича.
Після тяжких революційних років громадянської війни поряд з училищем було збудоване нове приміщення. Цей навчальний заклад носив назву Вітчизняної війни. На базі цих двох закладів у 1925-1926 роках створена «8-а Трудова ім. В.Я. Чубаря школа». Вона була початковою. Випускним класом був четвертий, мала 6 класів, працювала в дві зміни і розміщувалася фактично в одному приміщенні. Друге було зайняте під квартири для вчителів.
З вересня 1925 року школа стала семирічною.
У тяжкі роки голодомору учні надавали посильну допомогу зголоднілим жителям, оскільки при школі була їдальня.
Під час карельсько-фінської війни в одному з приміщень деякий час розміщувався госпіталь. Але вже в 40-41 роки школа мала кабінети: фізико-математичний, хімічний, географічний, історичний. Мала свою власну кіноустановку, домровий оркестр, прекрасний хоровий ансамбль. На той час школа нараховувала 600 дітей. З початком Великої Вітчизняної війни навчання було перерване. В окупаційні роки в одному з будинків німці розмістили штаб жандармерії, в іншому – тимчасово було відновлено заняття у школі дореволюційного типу. Знищені навчальні приладдя, наочні посібники, меблі за період окупації.
Починаючи з 1946 року школа реорганізовується в 8-у чоловічу середню школу. Дівчата були переведені на навчання до інших шкіл. Згодом у приміщенні колишньої школи імені Стефановича відкрито 2-у жіночу школу. Ці дві школи проіснували до 1954 року.
На честь 100-річчя з дня народження видатного українського письменника Панаса Мирного у 1949 році школі присвоєно його ім’я.
З 1954 року відновлено сумісне навчання хлопців та дівчат.
1962-1964 рр. збільшилося шкільне господарство: учні та вчителі працювали на земельних ділянках поблизу школи, вирощували буряки, моркву, картоплю та ін. Школа мала свою власну теплицю.
З 1967 по 1977 рік - два приміщення школи були з’єднані в одне двоповерхове. Школа отримала чудові нові кабінети фізики, хімії, біології, просторий, обладнаний інвентарем, спортивний зал.
Традиційно учні вітають ветеранів зі святами, запрошують їх на виховні години, уроки спілкування. Школа приділяє велику увагу відродженню національних традицій. За ці роки зміцніла матеріальна база школи, поновлені кабінети, збудована власна котельня.
Школа і нині є єдиним просвітницько-виховним та культурно-масовим осередком на Кобищанах.
Діє музей історії школи, який створено у 2004 році до 100-річчя школи. Він висвітлює етапи розвитку закладу, починаючи від 1904 року по сьогодення. Експозиція музею – динамічна, поповнюється новими експонатами. Їх інтерес полягає у тому, що воно представлені різними документами, матеріалами, фото, листами та ін., що стосуються різних етапів історії школи.
Найцінніші та цікаві експонати:
- Карта-схема школи та прилеглої території на 1903 рік;
- Святкування сторіччя школи;
- Ними гордиться школа (сучасне життя школи);
- Матеріали, присвячені Олегу Кошовому;
- Роки опалені війною;
- Герої землі полтавської (історія 95 гвардійської дивізії)
Розділи музею: Історія утворення і становлення ЗШ № 8; Роки опалені війною; Вони працювали в нашій школі; Керівники закладу, їх внесок в історію школи; Випускники школи – хто вони тепер; Всі ми – полтавці; Шкільне сьогодення; Етнографічна експозиція.
З 1 червня 2011 року на базі ЗШ №8 розпочав свою роботу пришкільний табір "Сонечко". Його відвідують учні молодших та середніх класів.
Окрім триразового харчування, учні мають можливість оздоровитися на свіжому повітрі під час рухливих ігор, естафет. Також діти займаються спортом, ходять на екскурсії, відвідують музеї, театри, переглядають фільми та інше. Улюбленим заняттям стали прогулянки на природу з веселими конкурсами та захоплюючими естафетами.
Після тяжких революційних років громадянської війни поряд з училищем було збудоване нове приміщення. Цей навчальний заклад носив назву Вітчизняної війни. На базі цих двох закладів у 1925-1926 роках створена «8-а Трудова ім. В.Я. Чубаря школа». Вона була початковою. Випускним класом був четвертий, мала 6 класів, працювала в дві зміни і розміщувалася фактично в одному приміщенні. Друге було зайняте під квартири для вчителів.
З вересня 1925 року школа стала семирічною.
У тяжкі роки голодомору учні надавали посильну допомогу зголоднілим жителям, оскільки при школі була їдальня.
Під час карельсько-фінської війни в одному з приміщень деякий час розміщувався госпіталь. Але вже в 40-41 роки школа мала кабінети: фізико-математичний, хімічний, географічний, історичний. Мала свою власну кіноустановку, домровий оркестр, прекрасний хоровий ансамбль. На той час школа нараховувала 600 дітей. З початком Великої Вітчизняної війни навчання було перерване. В окупаційні роки в одному з будинків німці розмістили штаб жандармерії, в іншому – тимчасово було відновлено заняття у школі дореволюційного типу. Знищені навчальні приладдя, наочні посібники, меблі за період окупації.
Починаючи з 1946 року школа реорганізовується в 8-у чоловічу середню школу. Дівчата були переведені на навчання до інших шкіл. Згодом у приміщенні колишньої школи імені Стефановича відкрито 2-у жіночу школу. Ці дві школи проіснували до 1954 року.
На честь 100-річчя з дня народження видатного українського письменника Панаса Мирного у 1949 році школі присвоєно його ім’я.
З 1954 року відновлено сумісне навчання хлопців та дівчат.
1962-1964 рр. збільшилося шкільне господарство: учні та вчителі працювали на земельних ділянках поблизу школи, вирощували буряки, моркву, картоплю та ін. Школа мала свою власну теплицю.
З 1967 по 1977 рік - два приміщення школи були з’єднані в одне двоповерхове. Школа отримала чудові нові кабінети фізики, хімії, біології, просторий, обладнаний інвентарем, спортивний зал.
Традиційно учні вітають ветеранів зі святами, запрошують їх на виховні години, уроки спілкування. Школа приділяє велику увагу відродженню національних традицій. За ці роки зміцніла матеріальна база школи, поновлені кабінети, збудована власна котельня.
Школа і нині є єдиним просвітницько-виховним та культурно-масовим осередком на Кобищанах.
Діє музей історії школи, який створено у 2004 році до 100-річчя школи. Він висвітлює етапи розвитку закладу, починаючи від 1904 року по сьогодення. Експозиція музею – динамічна, поповнюється новими експонатами. Їх інтерес полягає у тому, що воно представлені різними документами, матеріалами, фото, листами та ін., що стосуються різних етапів історії школи.
Найцінніші та цікаві експонати:
- Карта-схема школи та прилеглої території на 1903 рік;
- Святкування сторіччя школи;
- Ними гордиться школа (сучасне життя школи);
- Матеріали, присвячені Олегу Кошовому;
- Роки опалені війною;
- Герої землі полтавської (історія 95 гвардійської дивізії)
Розділи музею: Історія утворення і становлення ЗШ № 8; Роки опалені війною; Вони працювали в нашій школі; Керівники закладу, їх внесок в історію школи; Випускники школи – хто вони тепер; Всі ми – полтавці; Шкільне сьогодення; Етнографічна експозиція.
З 1 червня 2011 року на базі ЗШ №8 розпочав свою роботу пришкільний табір "Сонечко". Його відвідують учні молодших та середніх класів.
Окрім триразового харчування, учні мають можливість оздоровитися на свіжому повітрі під час рухливих ігор, естафет. Також діти займаються спортом, ходять на екскурсії, відвідують музеї, театри, переглядають фільми та інше. Улюбленим заняттям стали прогулянки на природу з веселими конкурсами та захоплюючими естафетами.